JavaScript отключён. Чтобы полноценно использовать наш сайт, включите JavaScript в своём браузере.

Ответить в теме

Сообщение: [QUOTE="vitamir, post: 311040, member: 930"] За одним з заповітів дідуся Селфа, освічені схемотехніки регулюють і стабілізують [B]напругу[/B] на резисторах в колі емітерів вихідної пари. Її режимний струм то лише абстракція за законом дідуся Ома. ;) Окремо потрібно зважати на fT і його залежність від струму крізь колектор, бо ми ж про емітерний повторювач тут розмірковуємо. А ще один дідусь, Барні Олівер, розрахував в доісторичному 1971 році, що оптимальне, з огляду на лінійність передавальної характеристики двотактного емітерного повторювача, номінальне значення опору резисторів в колі емітерів має дорівнювати еквівалентному опору тіла емітера, в першому наближенні. Звідси рекомендація, яку було дано вище від кількох учасників обговорення, про 25 мВ на кожному з резисторів, або 50 мВ між емітерами вихідної пари. Навіть, якщо температура радіаторів при цьому сягне 50 градусів за Цельсієм (але не вище) в термостабільному стані, то, швидше, перевага, ніж недолік. Як менші, так і більші рівні цієї напруги призводять до більш високої нелінійності передавальної характеристики двотактного емітерного повторювача, що тягне за собою більш високий рівень нелінійних спотворень сигналу підсилювачем. При конвейєрному виробництві підсилювачів налаштовували менші рівні з ніби то економії і забезпечення повторюваності . Нам воно потрібне? Думаю,що ні. Тож, дослухаємось заповітів мудрих дідусів, класиків підсилювачедлязвукубудування. Як втримати оптимальні електричні і температурні режими, то санта-барбара ще на десяток сторінок обговорення, але таки реально;). [/QUOTE]