JavaScript отключён. Чтобы полноценно использовать наш сайт, включите JavaScript в своём браузере.

Ответить в теме

Сообщение: [QUOTE="vitamir, post: 261735, member: 930"] "Горе от ума"(С) На вдміну від фізиків, схемотехніки вважають, що струм сигналу крізь конденсатор тече. То модель така. Або ви її приймаєте, або ідете геть. Крапка. Конденсатор, підключенй [B]між базами[/B] транзисторів двохтактного емітерного повторювача, завжди заряджений до напруги, що дорівнює сумі напруг БЕ транзисторів, а для сигналу становить коротке замикання. Коли сигнал переходить крізь нуль, вся постійна напруга на конденсаторі прикладається до базо-емітерного переходу транзистору, що закривається під впливом сигналу, в полярності, що пришвидшує його закривання. Фізичний механізм додумайте самостійно. В результаті зменшуються спотворення перемикання, що впливає на загальний коефіцієнт нелінійних спотворень підсилювача. Жодних інших сигналів не виникає. Ємність того конденсатору має бути на порядок більшою за ємності базо-емітерних переходів транзисторів, до [B]баз[/B] яких він приєднаний. При подальшому збільшенні ємності ефект посилюється пропорційно логарифму, тобто, практично ні. В схемі Шушурина можливо включення [B]лише одного[/B] такого конденсатору [B]між базами[/B] VT13, VT14. Ємність порядку 0.1 мкФ. Конденсатор паралельно діодам термокомпенсації то окрема казочка. Його ємність може сягати десятків мкФ і вибирається виходячи з умов охолождення транзисторів в реальній конструкції. Можливо додати конденсатор паралельно R23, це може вирівняти тривалості фронтів зростання і спаду прямокутного імпульса на виході підсилювача. Ємність буде порядку сотень пікофарад. Але, з вашим щастям, я би спочатку просимулював. Це ще трохи зменшить рівень нелінійних спотворень. [/QUOTE]