JavaScript отключён. Чтобы полноценно использовать наш сайт, включите JavaScript в своём браузере.

Ответить в теме

Сообщение: [QUOTE="vitamir, post: 338508, member: 930"] Вірно. Але 50+ Вольт пі-пі в нього на виході це вже зовсім не малосигнальний режим. Марно. Одне другому не заважає, швидше навпаки. Чим більш симетричні режими дифкаскаду, тим стабільніше і режими підсилювача вцілому від часу і температури, і параметри пов'язані з сигналом. Додай лише один транзистор до дзеркала, як у Макури, і все відсиметрується самостійно, без твоєї участі. І нічого рівняти не доведеться, хіба якщо зовсім різні за бета та напругою база-емітер транзистори до дифкаскаду впаяєш. Загальний зворотній зв'язок, звісно, успішно бореться з усим, що попало в контур, який ним охоплено. Але, можна показати результат ще кращий, ніж в білому драконі. Прояви дідуся Міллера обмежують за допомогою каскодування. Найбільш просунуті рукосуї використовуть каскод за схемою дідуся Хоуксфорда, він більш стабільний. Просто, додай ще один транзистор. А прояви дідуся Ерлі обмежують використовуючи в каскаді підсилення напруги транзистори npn типу. При чому на нижньому поверсі потрібно що-небудь з супербета транзистрів, а на верхньому з поміж так званих моніторних. При цьому перший полюс зміститься вправо-доверху. Ну, навіщо це потрібно ти маєш бути в курсі дєла. З цього поступово випливає необхідність виконати перший каскад на транзисторах типу pnp, а дзеркало до нього на транзисторах типу npn. Це також покращить результат проти білого дракону. Пари Баксандалла в дифкаскаді можеш залишити собі, вони таки допомагають при нестабільному вихідному опорі джерела сигналу. І вище навіть корвет допетрав, що джерела сталого струму для першого і другого каскадів мають бути повністю роздільними. А ще краще, на парі транзисторів кожне. Це ще плюс два транзистори. Вітька Жуковський вже хитро посміхається з-за кущів. ;) Але, автор ти, останнє слово залишається за тобою. [/QUOTE]