JavaScript отключён. Чтобы полноценно использовать наш сайт, включите JavaScript в своём браузере.

Ответить в теме

Сообщение: [QUOTE="vitamir, post: 252329, member: 930"] Від виходу в бік входу: 1) вкотре повторюю, схема Дарлінгтона на виході підсилювача в двотактному емітерному повторювачі, що працює в класі АВ, професійно непридатна. Від послідовності літер "комутаційні спотворення" 2) гарну фразу пару сторінок тому написав [B]Григорий[/B] щодо вбивства підсилювача навантаженням каскаду підсилення напруги. Спочатку ми героїчно набираємо підсилення, потім вбиваємо його нікчемним вхідним опором двійки підсилювача струму. Тому, виключно трійка від Локанті, жодних двійок. Бо не буде чого на спотворення обмінювати. 3) співвідношення режимних струмів VT1-VT4 i VT5, VT6. Так можна з улюбленого вами кліпінгу не вийти. 4) напруга між колектором і емітером VT2, VT3. Якщо вже підгоряє повторно закаскодити вхідні транзистори, вчиться робити це в Зуєва. Якщо придивитись до того малюнку більш пильно, можна з'ясувати, що ті 30 А якийсь відчайдух намагається зняти з бідолахи транзистора в навантаження. То ще безглуздіше за чотитри "покращення" (С), за які я згадав вище. Бо fT бідолахи транзистору ні хто не відміняв. Не в ланцюгах, а в колах. ;) МінімалізЬм, розумієте. Ті конденсатори не велика біда, аби з однієї технологічної партії. Бліх також можна позбутись ціною додавання ще кількох транзисторів. Схемотехнічні мінімалісти обурились:( [/QUOTE]