2ГД-3

[Виктор Я]

Якщо в голу, на повітрі, звукову котушку подати ВЧ сигнал звукової частоти від джерела напруги з низьким опором, а потім вставити туди мідний ковпачок (без заліза), то струм в обмотці котушки збільшиться

Таким чином має місце струм не тільки через дріт котушки а ще й через ємність котушка-мідний ковпачок
То може мідний ковпачок (кзв) надівають саме для цього?

 

[Святослав_]

Струм не через ємність. Струм збільшується, бо опір котушки високим частотам падає, по причині зниження її індуктивності мідним ковпачком.
Загалом, чому мідний ковпак працює, як КЗВ, а не працює саме залізо МС, яке теж провідник, та ще й набагато більш масивний?
Бо глибина проникнення змінного струму від котушки в залізо МС вимірюється мікронами.
А в мідь, чи алюміній, проникнення повне.

На світлині розміри кобальтового заводського магніту 2ГД-3.
З урахуванням заходу края заводської котушки на 1,5 нижче магнітного зазору, теоретичний хід рухомої системи вниз, до удару об магнітну систему буде 8-1,5=6,5 мм.
На неодимовій МС, з новою, подовженою котушкою максимальний хід вниз буде близько 8 мм.

 

[Святослав_]

Приблизний розрахунок майбутньої ЗК, вірніше, її обмотки. Потрібна номінальним опором 8 Ом.
Для цього визначимо коефіцієнт використання магнітного зазору.
Об'єм заводського магнітного зазору 188 мм3 (діаметр отвору в верхньому фланці 20,9 мм, діаметр керну 20,0 мм, висота зазору 5,0 мм).
Новий магнітний зазор має об'єм 218 мм3 (діаметр нового керна по залізу 19,7 мм.)
Обмотка заводської ЗК має Re=3,4 Ом, дріт там діаметром 0,16 по міді, опір метра 0,873 Ом-м, площа перерізу по міді 0,0201 мм2. Відповідно, його довжина буде 3,89 м, об'єм по міді 78,3 мм3.
Для нової котушки вибираємо дріт діаметром 0,13 по міді. Нехай висота нової обмотки буде 7,0 мм.
Тоді Re=7,56 Ом. Що для МС з мідним ковпачком цілком прийнятно для восьмиомного широкосмугового динаміка. Йдемо далі.
Площа перерізу дроту діаметром 0,13 мм. за довідником, 0,0133 мм2. Обчислена довжина буде 5,75 м.
Об'єм міді такого дроту становить 76,5 мм3. Що практично стільки ж, скільки було в заводській котушці. Це добре, маса ЗК може бути практично ідентична заводській.
В заводській котушці в зазорі знаходиться (78,3х5)/5,7=68,7 мм3 міді.
Відповідно, коефіцієнт використання міді в зазорі буде Км.зав=68,7/188=0,365
Повний коефіцієнт використання міді, в якому враховується повна висота обмотки ЗК буде
таким (0,365х5)/5,7=0,320
А тепер те ж саме, для обмотки нової ЗК.
В зазорі знаходиться (76,5х5)/7=54,6 мм3 міді нової котушки.
Коефіцієнт використання міді становить 54,6/218=0,250.
Повний коефіцієнт використання міді буде (0,250х5)/7=0,179.
Виходить, що нова МС, спільно з новою ЗК будуть в 0,320/0,179=1,79 рази гірше використовувати магнітний зазор.
Що по формулі F=IBL потребує в стільки ж раз більшої індукції в зазорі, для збереження незмінною чутливості цього динаміка. Якщо заводська індукція була 0,8, то потрібно буде 1,43 Тл.
Не факт, що циліндричний неодим 25х10 разом із неодимовою плюшкою на керн це забезпечать.
До того ж новий керн, на відміну від заводського, висунутий на 2 мм вище зазору. Що додатково розсіює магнітний потік.
Треба подумати, для прийняття вирішального рішення.
А поки що готові дві пари нових армко-кернів з міддю на всю їхню довжину.
Багато їх наштампував і наклеїв за життя, а цього разу суттєво вдосконалив методику приклеювання таких довгих наборів кілець.
На правій світлині один з пари кернів, в зборі, з епоксидним кеєм та компаундом. Разом з магнітом, всіма КЗ витками, і неодимовою пігулкою "в протифазі". За добу - дві клей набере достатньої міцності, для роботи над кернами далі.
Пробував поставит "протифазну пігулку" неодима 15х3 мм, але вона надто сильно задавлювала поле основного магніту (25х10). Тож вибрав неодим діаметром 10 і товщиною 1 мм. Хід силових ліній провіряв стандартним методом - голкою на нитці.

 

[Святослав_]

Перевіримо співвідношення "магнітної енергії" старого магніту, і нового.
Не знайшов точну марку "кобальта", який стоїть в 2ГД-3, але нехай це буде поширена марка ЮН13ДК24
Його магнітна енергія 36 кДж/м3, індукція 1,25 Тл, коерцетивна сила 40 кА/м.
Те ж саме для нового магніту, марки N42:
магнітна енергія 330 кДж/м3, індукція 1,30 Тл, коерцетивна сила не менше 955 кА/м.
Магніт 2ГД-3 має форму зрізаного конусу, з нижнім радіусом 1,375 см, верхнім радіусом 0,925 см, висотою 1,78 см, з невеликою верхньою циліндричною частиною, висотою 0,30 см, радіусом 0,925 см.
Обчислений об'єм такого магніту вийшов 8,30 см3.
Неодимовий магніт має діаметр 2,50 см, висоту1,00 см. Об'єм 4,91 см3.
Співвідношення об'ємів "неодиму" до "кобальта" буде (4,91/8,30)=0,592.
Неодимовий магніт майже вдвічі менший по об'єму за "кобальтовий".
А по співвідношенню магнітної енергії (330х0,592)/36=5,4 - більш ніж вп'ятеро потужніший.
Можна зробити висновок, що магніт підібраний правильно. Більших по висоті, діаметром 25 мм, хорошої марки, знайти не вдалось. А ліпити стовпчик з декількох не хотілось.
В руки потрапив буржуйський 5" не пересічний динамік на "кобальті", близький за конструктивними параметрами до 2ГД-3 (на світлині). Діаметр керну 19, висота магнітного зазору 4 мм, що менше, аніж у 2ГД-3.
Магніт діаметром 2,9 см, висотою 2,5 см.
Нехай марка "кобальту" буде та сама. Тоді співвідношення магнітних енергій цього магніту, і неодиму N42, розміром 25х10 буде:
(330х4,91)/(36х16,5)=2,7 - навіть цей магніт майже втричі поступається неодимовому.

 

[Святослав_]

Розібрав пару 2ГД-3, і пару 2ГД-3М, в яких живими залишились лише ЗК та ЦШ.
Вага дифузорів 2ГД-3 з обрізаними підвісами, випаяними виводами, знятими конусами та звуковими котушками - 2.064 та 2,224 г. Різниця не критична, бо легший дифузор трохи менше просочений в центральній частині, так що різниця в 7,7% легко скомпенсується.
А от з конусами ситуація гірша - 0,656 та 0,464 г. Різниця в 41%. Доведеться шукати ще одну пару, для взаємного перепарування.
Вага звукових котушок 2ГД-3 - 0,845 та 0,794 г. Середня для двох 0,820 г.
ЗК 2ГД-3М - 0,705 та 0,741 г. Середня вага 0,723.
Основна різниця між 2ГД-3 та 2ГД-3М, це відсутність у 2ГД-3М ВЧ конусів (рупорків).