Формирование русского литературного языка завершается в творчестве А.С. Пушкина, который отвергал все ограничения по стилю и комбинировал русские слова с некоторыми западноевропейскими для создания полноценной и красочной картины словесности. "
У лукоморья дуб зелёный;
Златая цепь на дубе том:
И днём и ночью кот учёный
Всё ходит по цепи кругом;
Идёт направо — песнь заводит,
Налево — сказку говорит.
Там чудеса: там леший бродит,
Русалка на ветвях сидит;
Там на неведомых дорожках
Следы невиданных зверей;
Избушка там на курьих ножках
Стоит без окон, без дверей;
Там лес и дол видений полны;
Там о заре прихлынут волны
На брег песчаный и пустой,
И тридцать витязей прекрасных
Чредой из вод выходят ясных,
И с ними дядька их морской;
==============================
Край лукомор’я дуб зелений,
Ланцюг на ньому золотий,
Щодень круг дуба Кіт учений
Ступає, наче вартовий.
Праворуч йде — пісні співає,
Ліворуч — казку муркотить.
Там в хащах лісовик блукає
І мавка на гіллі сидить.
На переплутаних стежинках
Сліди небачених страхіть.
На лапках курячих хатинка
Без вікон, без дверей стоїть.
Опівночі, як місяць сяє,
Раптово море відступає:
На мокрий берег із глибин
Рушає легенів загін.
І до ранкової зорі
Там тридцять три богатирі
Несуть довічний свій дозор,
І з ними дядько Чорномор.