На попередній сторінці
Святослав_ образився на мене за ніби то "безглуздий наїзд"(С).
Повертаємось до теми вибору робочої точки за вихідними характеристиками транзистору. На матеріал, з якого бідолаху виготовлено, байдуже.
Мене завжди дратувало використання рукосуями послідовності літер "напруга насичення" по відношенню до активного компоненту в каскаді підсилення, що працює в лінійному режимі. Та послідовність літер відноситься до суттєво нелінійного режиму роботи активного компоенту і в підсилювачах вважається режимом аварійним.
Освічені схемотехніки, обговорюючи режими каскадів, що лінійно підсилюють напругу, звертають увагу на
напругу квазинасичення.
Це дві істотних різниці. Я покажу це на малюнку. що його навів
Святослав_ сторінку тому:
Я надряпав червоним криву. схожу на параболічну, що окреслює зону квазинасичення для КТ301 зліва від надряпаної кривої.
Все, що зліва.
зона суттєвої нелінійності. Для струму колектору 5 ма ця зона починається від
3.9 В напруги між колектором і емітером, для 4 ма від 3.5 В, для 3 ма від 3 В і так далі. Якщо робоча точка під впливом сигналу заскочить за червону обмежувану лінію, отримаємо "гітарне забарвлення" підсилюваного звуку. З поміж усих відвідувачів цього сайту я бачив лише одного, кому це потрібно. Всі інші мають добре замислитись, чи потрібна їм робоча точка від
Святослав_а, яка в умовно "плюсовий" бік дає вдвічи коротший лінійний проміжок , ніж в умовно "мінусовий"? ДумайТЕ, якщо є чим.