Аби зайве не ламати списів, пропоную згадати і повторити заповіт дядька Каца. Боба Каца. Про середній рівень і можливі пікові рівні напруги сигналу у фонограммі. Там будуть дециБели.
Потім співставити ці рівні з чутливістю ваших навушників, там також будуть дециБели. Але, є нюанс. Пильнуйте до чого саме ти дециБели відносні. До 1 Вольта діючого рівня напруги сигналу, чи до 1 міліВату підведеної до навушників потужності. Бо виробники навушників останнім часом, під впливом жадібних маркетологів, іноді приводять більшу в абсолютному виразі цифру в відношенні до 1 Вольта напруги, сором'язливо ховаючи очі. Далі трохи арифметики за перший клас ЦПШ і потрібна
максимальна потужність підсилювача, або напруга сигналу на його виході, вам відома.
Замріть на хвилинку в подиві. Це не для того, аби втратити слух, а лише для того, аби без спотворень передати пікові рівні сигналу. Слухають, зазвичай, при середньому рівні сигналу відповідному 82 dB SPL в кожне вухо, даруйте мою французьку. Регулятори рівня сигналу також досі ні хто не заборонив до використання.
Тепер можна і до схемотехніки підсилювача повернутись фасадом, а не тим, чим зазвичай.
Оцінюємо потрібний коефіцієнт підсилення і вибираємо схему. Краще, аби вихід був двотактним, чи квазидвотактним. Про це також сперечатись не бачу причини. Це азбука схемотехніки підсилювачів для звуку.
І "правило 1\8"(С) щодо вихідного опору підсилювача від Нового АудіоЧувака, електрика з Середнього Заходу,
на допис якого посилались вище, не канає. Аби не почути жодних інтерфейсних спотворень, має діяти "правило 1\ 36"(R). А деякі виробники підсилювачів для навушників
і більше реалізовують. І обгрунтовують такий їх вибір зниженням спотворень всих видів. І вимірювання наводять на підтвердження.
