А ви знали, що в «Місячній сонаті» Бетховена нота «сі дієз» — це насправді клавіша «до» на клавіатурі фортепіано?
Тобто, у принципі, Бетховен міг би записати цей звук у нотах і як «до», і як «сі-дієз», але якби він написав «до», то зламалася б уся музична логіка Місячної сонати.
Це було б кричущою неграмотністю, музиканти, читаючи ноти або граючи з листа, не чули б і не розуміли всього гармонічного руху цього прекрасного твору — усе б повністю розвалилося.
Ну як таке взагалі можливо? Там насправді клавіша «до», звук «до». Але водночас — ні

)
Звук один і той самий, клавіша одна і та сама… але сенс різний.
Бетховен написав саме «сі-дієз», тому що:
•. це щабель тональності,
• це частина акорду,
• це логічний рух мелодії,
• це правильна орфографія нот.
Але загалом, усі ці пояснення по суті нічого не пояснюють людині, такій же далекій від музики, як і я 🙂
Мені залишається лише дивуватися цьому факту.І милуватися черговим парадоксом: усе існує завжди й одночасно.
Усе в цьому світі одночасно є одним і тим самим, скільки б людський розум не преломлював це єдине в безкінечну кількість відмінностей і протилежностей.
І істина все одно самовиявляється, істина інколи проблискує навіть серед клавіш 🙂