Я не розумію добре італійської, та якщо вже почалась така "палітра" (С), чи пів-літра? десь за стелажем в якомусь італійському барі, я також дозволю собі невеликий ліричний відступ.
Кожен освічений схемотехнік, якщо бажає сконструювати підсилювач, починає звідки? Правильно, від навантаження. А навантаження у нас, для прикладу, Sennheiser HD 600 (97 dBV, 300 Ohm). І ми хочемо таки не просто банальний хайенд, а щоб воно грало. Тому, згадуємо заповіт старого Каца про 85 dB SPL @ -20 dB FS RMS. Перепрошую за мою французьку.
Всі радянські інженери-заочники з дипломами медиків та випускники радіоfuckів вже в ауті, але ті, хто вивчав матаналіз в дійсний спосіб, або "васі, в котрих тато сильний в математиці"(С), розуміють, що вуха в нас два.
Тому, по 82 dB SPL в кожне вухо буде цілком достатньо для середнього рівня фонограми споживаних музичних консервів. Але для неспотвореного передавання пікових рівнів сигналу тієї самої консерви нам знадобиться по 102 dB SPL у кожне вухо.
Вище згадані 97 dBV то 97 dB SPL за умови підведення до випромінювача 1 V RMS. Далі арифметика, що дає різницю в 5 dB SPL, або 1.78 разів за напругою сигналу, або 1.78 V RMS.
що автоматично стає 2.52 Vp, або 5.04 Vpp. Це відповідає 8,39 mAp в навантаження 300 Ом. Тепер додамо по пару Вольт з кожного боку на квазинасичення транзисторів вихідного каскаду.
Яка така кобила годиться в наречені нашому підсилювачеві? Нам потрібно хочби по 5 вольт в кожен бік, разом десять, якщо що. І не кожен операційник здатен віддати в навантаження близько 10 мА так, аби йому за це нічого не було. Ну, ви розумієте.
Використання всяких-різних перетворювачів напруги живлення то замилювання очей, тобто вух, а не хайенд, прости Господи. Так, можливо, але завади та інші супутні принади. Воно вам потрібне?
То вип'ємo ж за clear factor, clearest in the world forewer! Чи не так, сеньоре Распоні?